https://image.jimcdn.com/app/cms/image/transf/dimension=540x10000:format=png/path/s1e92404aea965c20/image/id85889d2786c029c/version/1449357047/image.png

Для Вас, батьки!

“Це важливо знати!”

Шановні дорослі!

Неправильна вимова приносить багато прикростей і дошкільнятам, і дітям шкільного віку. Дорослі, а особливо однолітки, не розуміють, що говорить дитина, виникають труднощі спілкування …

Дорослі часто виявляють дві полярні точки зору щодо неправильної звуковимови дітей, хоча обидві вони неправильні. Одні батьки тривалий час закривають очі на існуючу проблему, так як не завжди вловлюють на слух дефекти мови, або вважають, що з віком все пройде. Інші, навпаки, вже в 2-3 роки вимагають від дитини правильного проголошення навіть найскладніших звуків, поправляючи його і роблячи зауваження. Такі завищені вимоги батьків можуть викликати негативну реакцію з боку малюка і навіть послужити поштовхом для появи заїкання. Слід знати, що відповідно до “закону природи” деякі звуки дитина в 2-3 роки має право вимовляти неправильно!

Це важливо знати!

1. Спочатку дитина освоює вимову простих звуків.

2. У міру розвитку мовного слуху і зміцнення апарату артикуляції (особливо м'язів губ і язика) йому стають доступні всі інші звуки.

3. Пізніше з'являються і найважче дитині даються свистячі (с, сь, з, зь, ц), шиплячі (ш, ж, ч, щ) і сонорні звуки (р, рь, л, ль). У нормі засвоєння всіх звуків рідної мови закінчується до 4-5 років.

Основні причини, що викликають порушення звуковимови і

заважають дітям самостійно освоїти проголошення звуків рідної мови (при наявності нормального фізичного слуху та інтелекту):

• Погане розрізнення звуків на слух, тобто у дитини не розвинений фонематичний (мовний) слух;

• Недостатній розвиток м'язів губ і язика;

• Дефекти в будові мовних органів (неправильний прикус, високе ньоба, коротка вуздечка язика і т.д.);

• Відсутність правильного зразка для наслідування (неправильна мова оточуючих, “сюсюкання” і т.д.).

Чітка, логічна, грамотна мова - це половина успіху в житті. Приділяйте увагу розвитку мовлення вашого малюка. Спільні заняття та ігри з дітьми зближують членів сім'ї, наповнюють будинок атмосферою радості, тепла і доброти, адже всього цього так часто не вистачає в наш стрімкий час.

Бажаємо успіху!

“10 ПРОСТИХ ПОРАД ЛОГОПЕДА БАТЬКАМ”

Мова дитини розвивається під впливом мови дорослих і значною мірою залежить від достатньої мовної практики, нормального соціального і мовного оточення, від виховання і навчання, які починаються з перших днів її життя.

1. Розмовляйте зі своєю дитиною під час всіх видів діяльності, таких як приготування їжі, прибирання, одягання-роздягання, гра, прогулянка і т.д. Говоріть про те, що ви бачите, що робить дитина, що роблять інші люди і що бачить ваша дитина.

2. Говоріть, використовуючи ПРАВИЛЬНО побудовані фрази, речення. Ваше речення повинне бути на 1-2 слова довше, ніж у дитини. Якщо ваша дитина поки що висловлюється тільки однослівними реченнями, то ваша фраза повинна складатися з 2 слів.

3. Задавайте ВІДКРИТІ питання. Це стимулюватиме вашу дитину використовувати декілька слів для відповіді. Наприклад, говоріть “Що він робить?” замість “Він грає?”

4. Витримуйте паузу, щоб у дитини була можливість говорити і відповідати на питання.

5. Слухайте звуки і шуми. Запитайте “Що це?” Це може бути гавкіт собаки, шум вітру, мотор літака і т.д.

6. Розкажіть коротку розповідь, історію. Потім допоможіть дитині розказати цю ж історію вам або кому-небудь ще.

7. Якщо ваша дитина вживає всього лише декілька слів у мові, допомагайте їй збагатити свою мову новими словами. Виберіть 5-6 слів (частини тіла, іграшки, продукти) і назвіть їх дитині. Дайте їй можливість повторити ці слова. Не чекайте, що дитина вимовить їх відмінно. Надихніть дитину і продовжуйте їх заучувати. Після того, як дитина вимовила ці слова, введіть ще 5-6 нових слів. Продовжуйте додавати слова до тих пір, поки дитина не взнає більшість предметів навколишнього світу. Займайтеся щодня.

8. Якщо дитина називає тільки одне слово, почніть учити його коротким фразам. Використовуйте слова, які ваша дитина знає. Додайте колір, розмір, дію. Наприклад, якщо дитина говорить “м’яч”, послідовно навчите її говорити “Великий м’яч”, “Тетянин м’яч”, “круглий м’яч” і т.д.

9. Більшість занять проводьте в ігровій формі. Робота з дитиною повинна активізувати мовне наслідування, формувати елементи зв’язного мовлення, розвивати пам’ять і увагу.

10. Дуже важливо вже у ранньому віці звернути увагу на мовний розвиток дитини, а не чекати, коли вона “сама заговорить”.

"Скажеш ти обов’язково чітко, гарно кожне слово"

Дошкільний вік є унікальним за своїм значенням для зростання особистості та мовленнєвого розвитку дитини. Чітка, гарна вимова, лексичне багатство та граматично правильне мовлення формується перш за все у родинному колі. Спілкування з дорослими є основним джерелом розвитку дитини, і саме завдяки творчій співпраці з малюком можна досягти успіху: навчити його контролювати власну вимову, правильно вимовляти звуки і слова, розвинути слухову увагу, пам’ять і підготувати дитину до оволодіння читанням та письмом.

Стан розвитку мовлення є показником готовності до школи, тому цілком зрозуміло, що дітям із мовленнєвими вадами важче повною мірою здобувати ґрунтовні знання з основ наук. Досвід доводить, що не слід чекати, поки остаточно виявляться вади мовлення. Помилково сподіватися, що вони зникнуть самі по собі, навпаки – вади можуть закріпитися й перерости у стійкі порушення.

Навесні кожного року логопеди оглядають вихованців дошкільних закладів освіти з метою вчасного виявлення дітей, котрі потребують логопедичної допомоги. Батькам цих дітей, у яких в результаті обстеження помічено порушення мовлення, рекомендуємо звернутися по консультацію до логопеда. Він після більш детального й повного огляду дитини зможе запропонувати шляхи подолання виявлених вад мовлення, дасть необхідні пояснення, відповіді на запитання. Запевняю, що батьки, які прислухаються до порад фахівців, не матимуть в майбутньому проблем з розвитком мовлення своїх дітей, із навчанням грамоти. Але, на жаль, непоодинокі випадки, коли дорослі ігнорують поради фахівця, не звертаються по консультацію до логопеда, сподіваючись, що маля ще “виговориться”. Вони не думають про можливі негативні наслідки такого не поспіху, не підозрюють, що ризикують приректи свою улюблену дитину на невпевненість у майбутньому, викликати в неї появу небажаних комплексів. Адже минає дитинство, і такі милі в трирічному віці недоліки мовлення стають кричуще помітними, однаково небажаними як для дівчат так і для хлопців.

Особливо не байдуже ставляться до себе дівчатка та хлопці в підлітковому віці, коли досить гостро сприймаються будь-які зовнішні вади й недоліки, в тому числі й мовлення. З метою позбутися їх підлітки ладні займатися з логопедом, але на жаль, ефективність роботи над мовленням дітей після певного вікового етапу значно зменшується. І тоді вже, навіть докладаючи героїчних зусиль і займаючись з логопедом, підліток ніколи не зможе невимушено й вільно володіти новим (не рідним йому) звуком.

Є багато відхилень у мовленнєвому розвитку дитини, яких близькі або не помічають або не можуть належно оцінити їх серйозність і передбачити можливі негативні наслідки. Наприклад, горловий звук [р], міжзубні та бокові звуки дуже помітні в мовленні дітей вже після 4-х років. Вони значно псують враження у співрозмовника і без допомоги логопеда ніколи не виправляються. Починати їх виправляти треба вчасно, а коли саме – вирішує логопед, беручи до уваги не один чинник.

Мовленнєве недорозвинення у дитини фахівець зможе діагностувати до чотирьох років. Виправити цю непросту ваду можна тільки копіткою роботою, і бажано в умовах логопедичної групи. В результаті колекційної роботи (і тільки завдяки їй!) вдається цілком позбавитися мовного розладу – і дитина навчається правильно розмовляти, добре читати, матиме змогу грамотно писати, успішно опановувати програму масової школи.

Формуємо фразу

(натискай на назву, та переходь за посиланням)

РОЗМОВЛЯЙТЕ ПРАВИЛЬНО

До 5 років діти ще не всі звуки рідної мови можуть вимовляти правильно.

До 3 років важко вимовляють такі звуки як Ч, Щ, Ж, Ш і тільки після 4 років діти володіють звуком Р. Подібні дефекти мови пов’язані з незрілістю артикуляційного апарату. При порушеннях мови дефекти вимови зберігаються і після 5 років, а інколи і в шкільні роки.

Дитина заміняє важкі для нього звуки на більш легкі за вимовою, але схожі за звучанням. В найбільш тяжких випадках порушена не тільки звуковимова, а й тембр та виразність мови.

Малюків потрібно вчити правильно вимовляти звуки в словах, ставити наголос, користуватися відповідною інтонацією, правильно дихати під час мовлення.

Вчити дитину узгоджувати слова в реченнях в роді, числі й відмінках, правильно будувати речення. При цьому слова треба вимовляти правильно і зрозуміло, вимовляючи їх до кінця.

Дивлячись дитині в лице: вона повинна бачити вашу артикуляцію. Речення повинні бути прості, але повні.

В перші місяці життя потрібно приділяти увагу емоційності, а пізніше (5-6 місяців) на простоту мови. Старайтесь переставляти слова місцями й вимовляти підряд різні форми. Говорити з невеличкими паузами – так дитині легше виділити слово в мовному потоці і розібратися в будові язика. Обов’язково залишайте місце для відповіді дитини, навіть якщо дитина не готова вам відповісти. Називайте дитину і себе в третій особі. Не забувайте, що мова, звернена до дитини, повинна бути емоційна.

А ще грайте з дитиною в мовні та пальчикові ігри, мілка моторика рук і точна артикуляція звуків знаходяться в прямій залежності. Чим більша рухова активність, тим краще розвинута мова.

Не соромтеся звертатися за допомогою до логопеда. Адже тільки завдяки співпраці логопеда й батьків, використанню цікавих і доступних видів роботи у дітей нормалізується процес оволодіння мовленням.